Розділ 3: "Програми нашого життя"

Аліса, Професор Біт і Байт повертались з парку, коли почав накрапувати дрібний дощик.

— Ой, дощ починається, — помітила Аліса і автоматично дістала з рюкзака складний парасоль.

— Ось! — вигукнув Професор. — Ти щойно виконала програму! "ЯКЩО йде дощ, ТО дістань парасоль".

Аліса здивовано кліпнула:

— Правда? Але я навіть не думала про це, це було автоматично.

— Багато наших повсякденних дій — це автоматичні програми, які ми виконуємо, не замислюючись, — пояснив Професор. — Ми називаємо їх звичками або рутинами. Твій ранковий розпорядок, наприклад, це теж програма.

Кто запрограммировал меня
И придумал все мои влечения?
Просыпаться с первым светом дня,
Наслаждаться вкусностью печенья?

Кто заставил радугу сиять,
Загораясь в месте подходящем,
Чтобы эту радость передать
Всем друзьям и людям проходящим?

Кто расположил к полёту птиц,
Научил нырять в волну дельфинов?
Кто включает радость без границ,
В соки подливая эндорфинов?

Рано утром кто разбудит всех,
А под вечер дарит сон в постели?
Кто, воспламеняя детский смех,
Кружит нашу жизнь на карусели?

Каждого живого чистый лист
Наполняют коды мироздания.
Кто же этот тайный программист,
Что затронул струны созидания?

— А знаєш, — продовжив Професор, коли вони підійшли до пішохідного переходу, — навіть правила дорожнього руху — це свого роду програма для організації безпечного руху.

Світлофор мигнув і змінив червоне світло на зелене.

— Дивись, — сказав Професор, — світлофор працює за дуже простим алгоритмом:

ПОВТОРЮВАТИ БЕЗКІНЕЧНО:
    УВІМКНУТИ червоне світло на 60 секунд
    УВІМКНУТИ зелене світло на 40 секунд
    УВІМКНУТИ жовте світло на 5 секунд

— А ми, пішоходи, слідуємо програмі: "ЯКЩО світло зелене, ТО йди, ІНАКШЕ стої", — додала Аліса, проходячи по переходу.

— Відмінно! — похвалив Професор. — Ти починаєш мислити як програміст!

Дорогою вони зайшли в пекарню. Аромат свіжого хліба наповнював приміщення.

— Мммм, як смачно пахне, — сказала Аліса. — Я б хотіла булочку з корицею.

— А знаєш, що рецепт цієї булочки — теж програма? — запитав Професор, поки вони стояли в черзі. — Пекар слідує чітким інструкціям: скільки борошна додати, яку температуру встановити, скільки часу випікати.

Байт видав звуковий сигнал:

— Рецепт — ідеальний приклад алгоритму! У нього є:

1. Вхідні дані — інгредієнти
2. Послідовність кроків — інструкції
3. Вихідні дані — готова страва

— Саме так, Байт, — кивнув Професор. — І що ще цікаво, рецепти часто містять усі основні елементи програмування: послідовність дій, умови та цикли.

— Умови? — перепитала Аліса, отримуючи свою булочку.

— Звичайно! Наприклад, "ЯКЩО тісто занадто сухе, ТО додай ще трохи води". А цикли — це повторювані дії, наприклад, "ПОВТОРЮВАТИ збивання, ПОКИ не утвориться пухка піна".

Коли вони вийшли з пекарні, дощ вже закінчився, і на небі з'явилась веселка.

— Ух ти! — захопилась Аліса. — Яка красива!

— І навіть веселка слідує суворим правилам фізики, — помітила Логік. — Краплі води заломлюють сонячне світло завжди однаково, створюючи ці сім кольорів у суворій послідовності.

Вечером вони прийшли додому до Професора. Аліса допомагала накривати на стіл, розставляючи тарілки та столові прибори.

— Професоре, я щойно подумала, що розстановка столу — теж програма, — сказала дівчинка. — Спочатку ставимо тарілки, потім кладемо виделки зліва, ножі справа...

— Вірно! — зрадів Професор. — Багато традицій і етикет — це соціальні програми, які допомагають людям взаємодіяти один з одним.

— А ігри? — запитав Байт, дістаючи шахівницю. — Шахи теж програма?

— Безумовно! — кивнув Професор. — Правила ігор — це чітко визначені алгоритми. У шахах, наприклад, кожна фігура може рухатися лише за певними правилами.

[ЗАВДАННЯ:](Розділ 3 Програми нашого життя/ЗАВДАННЯ.md)