📖 Зміст
Частина 1: Світ програмування навколо нас
Частина 2: Алфавіт і словник програмування
Частина 3: Будуємо перші програми
Частина 4: Наш дивовижний мозок
Частина 5: Творчі проекти
Частина 6: Програмування в реальному світі
Частина 7: Від електрики до штучного інтелекту
Глава 7 з 27
2: Алфавіт і словник програмування
Закріпи розділ — картки
Розділ 7: умови — картки
Інтервальне повторення для цього розділу
Увійдіть, щоб займатися
Розділ 7: "Умови: роздоріжжя на дорозі"
Наступного дня Професор Біт запросив Алісу на прогулянку. Вони йшли парком, коли доріжка раптом розділилась на дві.
— Дивись, Алісо, — сказав Професор, зупиняючись на роздоріжжі. — Куди нам піти далі — наліво чи направо?
— Не знаю, — пожала плечима Аліса. — А що там далі?
— Якщо підемо наліво, прийдемо до озера, а якщо направо — до дитячого майданчика, — пояснив Професор.
— Тоді давайте до дитячого майданчика! — вирішила Аліса.
— Відмінно! — посміхнувся Професор. — Ти щойно використала умову, щоб прийняти рішення. У програмуванні умови працюють так само — вони дозволяють програмі обирати різні шляхи залежно від обставин.
Байт, що котився поряд з ними, видав звуковий сигнал:
— У програмуванні це записується за допомогою конструкції if-else:
if напрямок == "направо":
йтидодитячого_майданчика()
else:
йтидоозера()
— Тобто, — задумалась Аліса, — комп'ютер перевіряє, чи виконується умова, і залежно від цього виконує різні команди?
— Саме так! — підтвердив Професор. — Умови — це як роздоріжжя на дорозі. Вони дозволяють програмі приймати рішення і діяти по-різному в різних ситуаціях.
Вся жизнь — условий череда,
Набор границ и упрощений.
Мы выбор делаем всегда
В цепи бесчисленных решений:
Сжигаем, строим города.
Лишь попытавшись сосчитать
Пути, летящие из точки,
Из них возможно ткань сплетать,
Вплетая код в живые строчки,
Чтобы укрыться в ней — и ждать.
Реальность — вязь чужих идей,
Смешавшихся с пространством личным,
Чтоб было нам комфортно в ней,
В порядке строгом и привычном,
Встречать особенных людей.
Вони дійшли до дитячого майданчика і сіли на лавочку. Професор дістав із сумки планшет:
— Умови в програмуванні базуються на логічних виразах, які можуть бути або істинними (True), або хибними (False).
Він написав кілька прикладів:
5 > 3 # True (істина), бо 5 справді більше за 3
10 < 7 # False (брехня), бо 10 не менше за 7
name == "Аліса" # True, якщо змінна name містить "Аліса"
age >= 12 # True, якщо змінна age більше або дорівнює 12— Дивись, які оператори порівняння ми використовуємо:
== (дорівнює)!= (не дорівнює)> (більше)< (менше)>= (більше або дорівнює)<= (менше або дорівнює)— Професоре, а чому для перевірки рівності використовується подвійний знак рівності? — запитала Аліса.
— Бо одинарний знак рівності = вже використовується для присвоєння значень змінним, — пояснив Професор. — Щоб уникнути плутанини, для порівняння використовується подвійний знак ==.
Логік, що сиділа на спинці лавочки, додала:
— Умови можна також об'єднувати за допомогою логічних операторів:
and (і) — істинно, якщо обидві умови істинніor (або) — істинно, якщо хоча б одна умова істиннаnot (не) — змінює значення умови на протилежнеПрофесор написав ще кілька прикладів:
if вік >= 12 and зріст >= 140:
print("Можеш кататися на цьому атракціоні")
else:
print("Вибач, цей атракціон не для тебе")if погода == "дощ" or погода == "сніг":
print("Візьми парасоль")
else:
print("Парасоль не потрібен")
if not вік >= 18:
print("Фільм тільки для дорослих")
— А можна зробити більше двох варіантів? — зацікавилась Аліса. — Не тільки "якщо-інакше", але й щось ще?
— Відмінне питання! — Професор показав новий приклад:
if вік < 7:
print("Ти ходиш у дитячий садок")
elif вік < 18:
print("Ти школяр")
elif вік < 25:
print("Ти, можливо, студент")
else:
print("Ти дорослий")— elif — це скорочення від "else if", що означає "інакше якщо", — пояснив він. — Так можна перевіряти умови по ланцюжку, і виконається тільки той блок коду, умова якого істинна першою.
На дитячому майданчику Аліса помітила хлопчика, який збирався з'їхати з гірки:
— Дивіться, він ніби перевіряє умову: "Якщо гірка мокра, то не буду кататися".
— Правильно помічено! — зрадів Професор. — Ми постійно використовуємо умовні конструкції в повсякденному житті:
— А в природі є приклади умов? — запитала Аліса.
— Безліч! — підхопила Логік. — Рослини повертаються до сонця, якщо воно світить. Ведмеді впадають у сплячку, якщо настає зима. Птахи відлітають на південь, якщо стає холодно.
Байт раптом підкотився до Аліси з невеликою грою на екрані:
— Алісо, хочеш пограти в "Вгадай число"? Я загадав число від 1 до 10.
— П'ять! — припустила Аліса.
— Більше, — відповів Байт.
— Сім!
— Менше.
— Значить, шість!
— Правильно! — зрадів Байт.
Професор посміхнувся:
— Байт демонструє просту програму з умовами. Ось як це виглядає в коді:
загадане_число = 6якщо введенечисло > загаданечисло:
print("Більше")
інакше якщо введенечисло < загаданечисло:
print("Менше")
інакше:
print("Правильно!")
— Умови роблять програми інтерактивними, — продовжив Професор. — Вони дозволяють програмі реагувати на дії користувача і адаптуватись до різних ситуацій.
Завдання
якщо деньтижня == "субота" або деньтижня == "неділя":
підйом = "9:00"
інакше якщо канікули == True:
підйом = "8:30"
інакше:
підйом = "7:00"Додай ще кілька своїх умов, наприклад, погоду, наявність важливих справ тощо.