Розділ 7: "Умови: роздоріжжя на дорозі"

Наступного дня Професор Біт запросив Алісу на прогулянку. Вони йшли парком, коли доріжка раптом розділилась на дві.

— Дивись, Алісо, — сказав Професор, зупиняючись на роздоріжжі. — Куди нам піти далі — ліворуч чи праворуч?

— Не знаю, — знизала плечима Аліса. — А що там далі?

— Якщо підемо ліворуч, прийдемо до озера, а якщо праворуч — до дитячого майданчика, — пояснив Професор.

— Тоді давайте до дитячого майданчика! — вирішила Аліса.

— Відмінно! — посміхнувся Професор. — Ти щойно використала умову, щоб прийняти рішення. У програмуванні умови працюють так само — вони дозволяють програмі обирати різні шляхи залежно від обставин.

Байт, що котився поряд із ними, видав звуковий сигнал:
— У програмуванні це записується за допомогою конструкції if-else:

python
if напрямок == "праворуч":
    йтидодитячого_майданчика()
else:
    йтидоозера()

— Тобто, — задумалась Аліса, — комп'ютер перевіряє, чи виконується умова, і залежно від цього виконує різні команди?

— Саме так! — підтвердив Професор. — Умови — це як роздоріжжя на дорозі. Вони дозволяють програмі приймати рішення і діяти по-різному в різних ситуаціях.

Він задумливо подивився на стежки, що розходилися, і тихо промовив:

Життя — умовностей ряди,
Набір усіх кордонів, спрощень.
Ми вибір робимо завжди
У ланцюжку безмежних рішень:
Руйнуєм, створюєм світи.

Як спробуєш порахувать
Шляхи, що линуть прямо з точки,
Їх можна в полотно сплітать,
Вплітати код в живі рядочки,
Щоби сховатися й чекать.

Реальність — в'язь чужих ідей,
Змішавшись з простором приватним,
Щоб мати цінний привілей,
В порядку строгому й придатнім,
Стрічати обраних людей.

Вони дійшли до дитячого майданчика і сіли на лавочку. Професор дістав із сумки планшет:
— Умови в програмуванні базуються на логічних виразах, які можуть бути або істинними (True), або хибними (False).

Він написав кілька прикладів:

python
5 > 3             # True (істина), бо 5 справді більше за 3
10 < 7            # False (хибність), бо 10 не менше за 7
name == "Аліса"   # True, якщо змінна name містить "Аліса"
age >= 12         # True, якщо змінна age більше або дорівнює 12

— Дивись, які оператори порівняння ми використовуємо:

== (дорівнює)

!= (не дорівнює)

> (більше)

< (менше)

>= (більше або дорівнює)

<= (менше або дорівнює)

— Професоре, а чому для перевірки рівності використовується подвійний знак рівності? — запитала Аліса.

— Бо одинарний знак рівності = вже використовується для присвоєння значень змінним, — пояснив Професор. — Щоб уникнути плутанини, для порівняння використовується подвійний знак ==.

Логік, що сиділа на спинці лавочки, додала:
— Умови можна також об'єднувати за допомогою логічних операторів:

and (і) — істинно, якщо обидві умови істинні

or (або) — істинно, якщо хоча б одна умова істинна

not (не) — змінює значення умови на протилежне

Професор написав ще кілька прикладів:

python
if вік >= 12 and зріст >= 140:
    print("Можеш кататися на цьому атракціоні")
else:
    print("Вибач, цей атракціон не для тебе")
if погода == "дощ" or погода == "сніг":
    print("Візьми парасольку")
else:
    print("Парасолька не потрібна")
if not вік >= 18:
    print("Фільм тільки для дорослих")

— А можна зробити більше двох варіантів? — зацікавилась Аліса. — Не тільки "якщо-інакше", але й щось ще?

— Чудове запитання! — Професор показав новий приклад:

python
if вік < 7:
    print("Ти ходиш у дитячий садок")
elif вік < 18:
    print("Ти школяр")
elif вік < 25:
    print("Ти, можливо, студент")
else:
    print("Ти дорослий")

— elif — це скорочення від "else if", що означає "інакше якщо", — пояснив він. — Так можна перевіряти умови ланцюжком, і виконається тільки той блок коду, умова якого стане істинною першою.

На дитячому майданчику Аліса помітила хлопчика, який збирався з'їхати з гірки:
— Дивіться, він ніби перевіряє умову: "Якщо гірка мокра, то не кататимуся".

— Влучно підмічено! — зрадів Професор. — Ми постійно використовуємо умовні конструкції в повсякденному житті:

Якщо світлофор червоний, то стоїмо. Інакше йдемо.

Якщо на вулиці холодно, то одягаємо куртку.

Якщо домашнє завдання зроблено, то можна грати.

— А в природі є приклади умов? — запитала Аліса.

— Безліч! — підхопила Логік. — Рослини повертаються до сонця, якщо воно світить. Ведмеді впадають у сплячку, якщо настає зима. Птахи відлітають на південь, якщо стає холодно.

Байт раптом підкотився до Аліси з невеликою грою на екрані:
— Алісо, хочеш пограти в "Вгадай число"? Я загадав число від 1 до 10.

— П'ять! — припустила Аліса.

— Більше, — відповів Байт.

— Сім!

— Менше.

— Значить, шість!

— Правильно! — зрадів Байт.

Професор посміхнувся:
— Байт демонструє просту програму з умовами. Ось як це виглядає в коді:

python
загадане_число = 6
if введенечисло > загаданечисло:
    print("Більше")
elif введенечисло < загаданечисло:
    print("Менше")
else:
    print("Правильно!")

— Умови роблять програми інтерактивними, — продовжив Професор. — Вони дозволяють програмі реагувати на дії користувача та адаптуватись до різних ситуацій.

якщо деньтижня == "субота" або деньтижня == "неділя":
    підйом = "9:00"
інакше якщо канікули == True:
    підйом = "8:30"
інакше:
    підйом = "7:00"